Засідання робочої групи з розробки Стратегії селища Ворзель

Розробка генплану селища Ворзель у самому розпалі. Над проектом працює колектив архітекторів на чолі з начальником архітектурно-планувальної майстерні № 5 ДП "ДІПРОМІСТО", головним архітектором проектів Губенко Тетяною Вікторівною. Об'єктивний підхід до розробки містобудівної документації вимагає остаточного визначення місії селища. З цією метою 15 березня 2019 року відбулася зустріч депутатів ВСР, робочої групи із розробки Стратегії соціально-економічного розвитку селища Ворзель, громадськості, представників підприємств селища із групою розробників генплану, які представили на розсуд три варіанти перспективного планування.

Кожен із них спирається на висновки, надані Інститутом курортології на основі дослідження курортологічних факторів селища Ворзель, даних Державного земельного кадастру та інших регламентуючих документів.

Доповідачем Губенко Тетяною Вікторівною було зазначено, що згідно з висновком Інституту курортології лікувальних факторів на території селища, крім фітонцидів повітря, не виявлено. При цьому наближеність до столиці і вигідне географічне положення відносно основних магістральних шляхів є сприятливим фактором розвитку, попри ризики, характерні наразі для усіх населених пунктів України. А це і недосконалість внутрішніх шляхів, застарілість або відсутність каналізаційної системи, завантаженість основних транспортних артерій тощо.

Зваживши всі ризики і можливі загрози, на розгляд було винесено три варіанти перспективного розвитку території селища, один з яких має стати відправною точкою для напрацювання генплану.

Перший із запропонованих - це курорт.

При прийнятті даного варіанту розвитку потрібно врахувати наступні ризики.

  • Вся територія селища потрапляє у межі санітарної зони. А це передбачає обмеження господарської діяльності, аж до винесення виробництва за межі селища. Обмеження торкнуться і приватної забудови у частині заборони деяких видів діяльності, реконструкції будівель тощо. Обмежується і використання транспорту створенням перехоплюючих стоянок. Під питанням і залізнична колія, яка перетинає селище посередині.
  • Даний варіант потребує узгодження із сусідніми населеними пунктами, які мають у своїй містобудівній документації врахувати наявність санітарної зони. А відтак обмежити на територіях, які межують із Ворзелем, господарську діяльність. Оскільки всі сусіди Ворзеля уже мають затверджену містобудівну документацію, треба очікувати тривалих конфліктів інтересів.
  • Наступний фактор - це наявність мережі каналізації, яка охоплює все селище, що наразі є непідйомним фінансовим тягарем.

При цьому варто врахувати той факт, що за існуючої ситуації із наявною мережею оздоровниць розраховувати на стрімке економічне зростання за рахунок індустрії відпочинку не доводиться.

Другий із запропонованих варіантів - це комплексний варіант.

Оголошення частини Ворзеля зоною курорту. Передбачається південна частина, в якій знаходиться більшість оздоровниць. Можливий варіант і точкового підходу: визнання курортними окремих територій. При цьому йдеться про створення санітарних зон навколо цих територій. При потраплянні об'єктів житлової забудови або об'єктів господарювання у цю зону на них поширюються ті самі норми, що і у першому варіанті. Те саме і з територіями суміжних населених пунктів. Найгостріше постануть питання із Михайлівкою-Рубежівкою, де згідно з генпланом уже розроблені проекти забудови поруч із Ворзелем. Крім того, санітарна зона не передбачає і наявність кладовищ. Не виключені і внутрішні загострення, пов'язані із нерівнозначністю південної і північної частин, одна з яких підпадає під дію заборон санітарної зони.

Архітектор також наголосила, що в Україні наразі не існує курортів у чистому вигляді. Всі населені пункти, що мають лікувальні фактори, мають або строкату структуру: всередині населених пунктів виділені курортні зони, або це населені пункти із об'єктами рекреаційного призначення.

Третій варіант - населений пункт із збереженням об'єктів рекреації без права зміни цільового призначення.

У генплані буде чітко визначено об'єкти рекреації, що є гарантією для потенційних інвесторів. Збереження зелених насаджень та їх відновлення забезпечить Закон про смарагдову мережу, який наразі готується до прийняття. Останній сценарій створює умови для подальшого розвитку території як рекреаційної, при цьому не є загрозою для місцевих мешканців у сенсі обмежень господарської діяльності на присадибних ділянках та підприємств селища, що є головними наповнювачами місцевого бюджету.

Після виступу архітектора учасники обговорили кожен із варіантів. Серед виступаючих більшість висловилася за третій сценарій генпланування.

Читайте также: