Історія

Раніше землі нинішнього Ворзеля належали Гостомелю. У 1618 році населення сіл і містечок, розташованих поблизу Гостомеля, увійшло у створену тоді козацьку сотню і проголосило себе частиною Запорозького війська. Згодом ця сотня увійшла до Київського козацького полку. Наприкінці ХVІІ ст. Гостомельські землі, в тому числі і територія сучасного Ворзеля, належали фастівському полковнику Семену Палію. У XVIII ст. по річці Ірпінь проходив кордон між Росією і Польщею, встановлений після укладення між цими державами 26 квітня 1686 «Вічного миру». Лівобережжя Ірпеня, де розташований сучасний Ворзель, відійшло до Польщі. У ті часи на території теперішніх Ворзеля, Бучі, Гостомеля та Ірпеня було неспокійно. По обидва боки кордону розташувалися польські та російські прикордонні форпости. Прикордонний край був переповнений контрабандистами, які потай провозили через кордон у Київ угорське вино і французьку горілку. Місцеві жителі надавали притулок контрабандистам і гайдамакам, іноді навіть брали участь у походах гайдамак і поділі здобичі. Тут також діяли численні дрібні гайдамацькі загони під керівництвом Гапона Кощієнка, Бородавки, старообрядця Харитона Коняхіна, Грицька Ступака. На початку 20 ст. поблизу села Михайлівка (нині Михайлівка-Рубежівка) на 37 кілометрі залізниці Київ-Ковель за ініціативою місцевого поміщика Йосипа Пеховського почалося будівництво дачного селища. За переказами, аби залізниця проходила повз їхній ліс, Пеховський із сусідами навіть дали хабар високопосадовцю з міністерства шляхів сполучень. Ліс був поділений на 229 прямокутних ділянок під єдине селище. Спочатку його планували назвати Оленівкою на честь дружини Пеховського. Потім - Криничками - на честь криниці з капличкою, розташованої в Ірпінському лісі. Врешті однак зупинилися на назві Ворзель. Поруч із Ворзелем в урочищі Рокитне на землях, що належали землевласниці В.Л. Кичеєвій, виникло дачне селище Кичеєве. Землевласниця поділила свій маєток на 258 ділянок (800—1600 кв.саж.) і продала по 20-40 коп. за квадратну сажень. Згодом Кичеєве увійшло в межі Ворзеля, але донині збереглася зупиночна платформа «Кичеєве». Щодо походження нинішньої назви селища існує кілька версій. Найпрозаїчніша пов'язує її з цегляним заводом фон Верзеля (Вьорзеля), що був розташований неподалік і був викуплений незадовго до будівництва селища його співзасновником Пеховським. Назва сподобалася Пеховському ще й співзвучністю з французьким Версалем. Як вважає історик Рибаков, раніше корінь «вор» в українській мові мав значення «межа» (згадаймо «воріття», «ворота», «ворожити» (виходити за межу), ворог (чужий, з-за межі)). Якщо перша частина слова означає «межу», то друга частина — зель — може бути ім'ям або прізвищем господаря, власника цієї межі. На користь цього припущення свідчить ще й той факт, що недалеко від цих земель була розташована німецька колонія. Тож цілком можливо, що землями сучасного Ворзеля колись володів якийсь німець на прізвище Зель. На думку сходознавця Лихотворика, свою назву місцина отримала зовсім із іншої причини. Дослідивши лексичний склад української мови, науковець дійшов висновку, що для неї таке буквосполучення (Ворзель) не характерне. Натомість учений бачить витоки цього слова в мові скіфів, які ніби-то мешкали на цих землях. У перекладі з їхньої мови «варзілу» значить «залізо». Скіфи славились своїм умінням виплавляти залізо.

Counstructors ВОКЗАЛ ВОКЗАЛ Ворзель 1912 року Ворзель, ВОКЗАЛ 1909 - 1911 рр.   Ворзель пруд 1937
?????? ??????-???????? ?.?.,????????? ????????????? ??????????, ???????????? ???????????? ??????????

Кичеєве

Графиня Уварова-p1afg7rm0b11kr3et1ktglmds30 Графиня Уварова